Забруднення місцевості у разі аварій на АЕС

Найменування зони Індекс зони Доза опромінення за перший рік після аварії (рад) Потужність дози опромінення через 1 год після аварії
На зовн. межі На внутр. Межі В серед. зони На зовн.межі На внутр. межі
Радіаційної небезпеки Помірного забруднення Сильного забруднення Небезпечного забруднення Надзвичайно небезпечного забруднення М А Б В Г -------- 14 мрад/год 140 мрад/год 1.4 мрад/год 4.2 мрад/год 14 мрад/год 140рад/год 1400 мрад/год 4.2 рад/год 14 рад/год ----------

Внутрішнє опромінення виникає при використанні в їжу заражених продуктів та питної води. З харчових продуктів на території сліду найбільш небезпечним є вживання молока від худоби, яка випасається на зараженій території. Загалом це радіоактивні ізотопи йоду, які накопичуються в щитовидній залозі. Радіоактивному зараженню на території сліду піддаються всі сільськогосподарські рослини, які вживає людина, а також ті рослини, які йдуть на переробку в якості харчової сировини.

Зовнішнє випромінювання є тривалим, виникає за рахунок проникнення радіаційного випромінювання відносно рівномірно у поверхневі та глибоко розташовані тканини тіла людини.

- захист населення планується і здійснюється диференційовано, залежно від економічного та природного характеру його розселення, виду і
ступеня небезпеки можливих надзвичайних ситуацій;

- усі заходи щодо життєзабезпечення населення готуються заздалегідь і здійснюються відповідно до законів держави;

- при захисті населення використовують усі наявні засоби захисту (захисні споруди, індивідуальні засоби захисту, евакуацію із небезпечних районів тощо);

- поінформованість громадян про свої основні обов'язки щодо безпеки життєдіяльності, дотримання ними установлених правил поведінки під час надзвичайних ситуацій.

Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

- повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування про наявні обставини;

- навчання населення застосуванню засобів індивідуального захисту і діям у надзвичайних ситуаціях;

- укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний
захист, евакуація з небезпечних районів;

- спостереження та контроль за ураженістю навколишнього
середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними,
сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами;



- організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха
й осередках ураження.

Отже, захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

4.Класифікація небезпечних хімічних речовин.

Аварії на виробництві з викидом СДОР. На підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозопаперової, м’ясомолочної та харчової промисловості можуть відбуваються аварії з викидом СДОР. Причиною є перевищення нормативного запасу, порушення правил транспортування чи зберігання, недотримання вимог безпеки використання СДОР у виробництві, правил охорони праці, вихід з ладу окремих агрегатів та трубопроводів.

На території України знаходиться 1728 хімічно - небезпечних об’єктів народного господарства.

В зонах можливого зараження СДОР знаходиться 135 міст України, в тому числі і м. Одеса.

Розміри осередку ураження залежать від кількості СДОР, його токсичності, фізичних властивостей, швидкості вітру, стана атмосфери та рельєфу місцевості. Обслуговуючий персонал та населення, яке мешкає поблизу об’єкту, отримує найбільш тяжкі ураження. СДОР потрапляє до організму людини повітряно-крапельним шляхом (додаток 1).

Оскільки на підприємствах Одеського регіону найбільші запаси аміаку та хлору, саме вони можуть спричинити виникнення осередків ураження. Велике значення має своєчасна та якісна розвідка осередку ураження. Цю роботу здійснюють відповідні підрозділи цивільного захисту (ЦЗ) та групи формувань радіаційної та хімічної розвідки. При виявленні СДОР у атмосфері чи на місцевості негайно сповіщають робітників підприємства, населення та ін.

Правила поведінки населення при аварії з викидом СДОР.

Почувши повідомлення про аварію, необхідно швидко вдягнути засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри /плащі, накидки, рукавиці/. Люди, які знаходяться у помешканнях, зачиняють вікна та фрамуги, здійснюють повну герметизацію житла, вимикають нагрівальні прилади, газ, струм. Для захисту органів дихання можливе використання виробів з тканини (зволожені водою ватно – марлевої пов’язки). Евакуацію



населення з районів можливого ураження необхідно провести до підходу отруйної хмари. Залишати зону слід найкоротшим шляхом, перпендикулярно напрямку вітру, бажано на підвищену та добре вентильовану ділянку місцевості. У стислі строки надається перша медична допомога постраждалим. Головним засобом своєчасного та надійного інформування населення в умовах НС мирного часу є передача мовної інформації з використанням державних мереж радіо – та телевізійного повідомлення.

Перед цим для привернення уваги населення вмикають сирени, виробничі гудки, що означає сигнал „Увага всім”, по якому населення повинно ввімкнути радіо чи телевізор.

5. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.

Пожежа - це неконтрольоване горіння за межами спеціального вогнища, що спричиняє збиток (ураження людей, моральний, матеріальний). Своєчасна ліквідація такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати займанням чи відвернутою пожежею. Пожежа характеризується утворенням відкритого вогню і іскор, підвищеною температурою повітря, предметів, підвищеним вмістом токсичних продуктів горіння, пошкодженням будівель, споруд та устаткування, виникненням вибухів.

Пожежі наносять великі матеріальні збитки як виробництву, так і в побуті, а також навколишньому середовищу. У ряді випадків вони супроводжуються загибеллю і ушкодженням людей. Пожежі мають і психологічних аспект, бо нерідко супроводжуються панікою, психологічними і моральними травмами.

В Україні законом, регламентуючим діяльність підприємств з приводу пожежної безпеки, є Закон „Про пожежну безпеку" від 1993 р. Згідно цього закону забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та ін. діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки

підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширені, реконструкції та технічному переоснащенню підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, ін. нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та іромаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту, мітку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх ті користання не за призначенням;

- створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

подавати, на вимогу державної пожежної охорони відомості та ткументи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними поробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої ііноматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування пожеж.

Існують такі види пожежної охорони: державна, відомча, добровільна, і ільська. Державна охорона входить в систему Міністерства надзвичайних і итуацій. Відомча охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організуються іобровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і иожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві надзвичайних ситуацій існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд, який ідійснює:

- контроль за станом пожежної безпеки;

- розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх пиконання в проектах і безпосередньо на об'єктах народного господарства;

- проводить розслідування і облік пожеж;

- організовує протипожежну профілактику.

Як відомо, в Україні щодня виникає більше 100 пожеж, в яких гинуть 5-6 чол. Прямі та побічні збитки від них складають близько 2 млрд. грн. У порівнянні з країнами ЕС статистика досить сумна і не на нашу користь. Це пов'язано як із складним соціально-економічним становищем держави, так і з недостатньою профілактичною роботою щодо запобігання пожеж, недостатньою участю держави, міністерств і відомств, місцевих органів у справі пожежної безпеки.

Основні причини виникнення пожеж: порушення правил улаштування та і іимлуатації електрообладнання - 40%, необережне поводження з вогнем

23%. На об'єктах приватної форми власності найбільше підпалів - 48,8% від загальної кількості підпалів на підприємствах, організаціях, закладах.

На об'єктах комунальної власності виникло 230 пожеж та загорянь (-п 1,0%), що становить 5,3% від загальної кількості пожеж та загорянь на підприємствах, організаціях, закладах, прямі збитки від них - 921 тис. грн. (і 2,1 рази), 3,2% від суми прямих збитків по підприємствах, організаціях, ішсладах; побічні збитки - 1 млн. 644 тис. грн. (-1,1%), 3% від суми побічних Нштків по підприємствах, організаціях, закладах. Загинуло 5 осіб (у 2001 році -12).

На об'єктах із змішаною формою власності з дольовою участю українських та іноземних власників виникло 24 пожежі та загоряння (-22,6%), що становить 0,5% від загальної кількості пожеж та загорянь на підприємствах, організаціях, закладах; прямі збитки від них - 118 тис. грн. (+2,6рази), 0,4% від і уми прямих збитків по підприємствах, організаціях, закладах; побічні збитки -182 тис. грн. (+95,8%), 0,3% від суми побічних збитків по підприємствах, організаціях, закладах. Загибелі людей на цих об'єктах не допущено.

Таким чином, в Україні основними формами власності, на об'єктах яких найчастіше трапляються пожежі, є колективна, приватна, а потім загальнодержавна.

Особливо небезпечними є навмисні підпали як побутового, так нандшафтного і виробничого характеру. Це пов'язано як з підпалом стерні після збирання зернових і соняшника, так і з підпалом лісів для отримання дешевої обгорілої дерев'яної сировини для приватних меблевих виробництв.

Причинами пожеж внаслідок пустощів дітей можна вважати недбалістю і безвідповідальністю дорослих, які в їх відсутності залишають без нагляду вогненебезпечні засоби (сірники, палаючі печі, включені електроприлади та ін.). Наслідки таких пожеж завжди бувають трагічними, бо діти самотужки не спроможні не тільки загасити пожежу, а навіть

врятуватися від вогню. Вони, як правило, ховаються і при рятувальних роботах їх важко знайти.

Найбільша небезпека пожежі - це сама пожежа - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі у будь-якій речовині, процесі, стані. При пожежі виникають такі шкідливі фактори:

- токсичні продукти згорання (отруєння);

- вогонь (опіки, болі);

- підвищена температура середовища (ураження органів дихання, смерть);

- дим;

- недостатність кисню;

- вибухи, витікання небезпечних речовин;

- руйнування будівельних конструкцій;

- паніка.

Під час пожежі різко підвищується температура (до 1000°С і більше). Тому всі матеріали синтетичного походження (полістирол, ДВП, ДСП), які широко поширені на виробництві, транспорті, в побуті, починають активно виділяти токсичні продукти згорання. Статистика пожеж свідчить, що саме отруєння такими продуктами є основною причиною ураження і загибелі людей на пожежі, тому що виникають смертельні сполуки (синильна кислота, ціаніди та ін.).

Вогонь супроводжується підвищенням температури як самих предметів, так і навколишнього середовища. При розрахунках приймається, що безпечна відстань дорівнює 1,5 від висоти полум'я. При меншій відстані людина отримує опіки, а у вогнищі - обвугленя шкіри і тканин організму.

В середовищі навколо вогню підвищується температура. При вдиханні такого повітря уражаються слизисті оболонки, органи дихання. Якщо цей процес продовжується досить довго, то наслідки можуть бути трагічними.

Задимлення приміщень призводить до двох негативних наслідків. По-перше, подразнюються органи дихання і зору. По-друге, в диму різко зменшується прозорість повітря і людина втрачає орієнтацію у просторі. Вона просто може заблукати і не знайти правильний шлях до порятунку.

При пожежі в процесі горіння як окислювач найчастіше використовується кисень. Нормальна його концентрація становить 21%. Якщо його частка падає до 14% і нижче, то людина гине від ядухи.

У виробничих приміщеннях, у сховищах, в побуті і на транспорті звичайно зберігаються ємкості із горючими речовинами з газами під тиском. В разі підвищення температури тиск зростає і запірна арматура його не витримує. Починається витікання того, що знаходиться у цих сосудах, а в окремих ішнадках (особливо гази) — вибухи.

Міцність всіх конструкцій розрахована на дію звичайних температур. В зоні вогню ці температури набагато вищі і елементи споруд і конструкцій (навіть негорючі - металеві та ін.) втрачають свою міцність і вони починають руйнуватися. Якщо в такій зоні знаходяться люди, то вони можуть отримати травми від уламків.

Одним із самих тяжких наслідків пожеж є паніка. В такому і» ихологічному стані людина, перестає раціонально мислити, забуває весь нііоутий досвід, її поведінка неадекватна обстановці і мети спасіння життя. 1 Ііміїса, як правило, має груповий характер і від одного передається до інших, що ще більше призволить до трагічних наслідків.

Всі ці фактори слід ураховувати при підготовці працівників і населення при протипожежному навчанні.

Контрольні запитання:

1. Головні вимоги правил техногенної безпеки підприємств, установ та організацій в залежності від галузевого напряму.

2. Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд.

3. Особливості структури виробництва щодо вимог правил безпеки.

4. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об'єкту господарювання.

5. Комплекс робіт на об'єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.


5289639403197479.html
5289693900875477.html
    PR.RU™